Масштабуємо кліматичну свідомість: як еколог з Полтавщини створив еко-організацію у Львові

Микола Рябика – колись мій земляк і шкільний товариш, тепер – однодумець і мотиватор. Закінчивши полтавський педагогічний і технічний університети за спеціальністю «навколишнє середовище», юнак 5 років вивчав тему відходів, поки не перемкнувся на питання клімату. Це й був перший крок до зародження Plato – львівської громадської організації.

Колю, розкажи, будь ласка, про що проєкт Плато?

Після мого переїзду у Львів ми з однодумцями та друзями, зокрема і з рідного містечка, у січні 2019 року заснували громадську організацію, яка базувалася на кліматичних змінах. Ми працюємо за двома основними напрямками. Перший – адаптація Львова до наслідків кліматичної зміни: доносимо львів’янам через природоорієнтовані рішення (зелені зупинки, дахи, стіни, дощові садки, будиночки для комах тощо) те, що кожен громадянин може робити у себе в дворі якісь зміни, другий – комплексне питання кліматичних змін: хочеться, щоб і міська рада долучалася, розробляючи відповідні плани, стратегії, не ігноруючи зміни клімату.

Вас фінансує місцеве керівництво чи ви звертаєтесь за допомогою до іноземних грантів?

Ми ще молода громадська організація без потужної грантової історії, тому наші основні потоки – невеликі гранти. Цього року ми також заручилися місцевою підтримкою. Свого часу подавалися на громадський бюджет, але не виграли його. Наразі рухаємо окремий проєкт – кліматична адаптація перетину вулиць Чупринки і Бандери.

Окрім цього беремо участь у конкурсі соціокультурних проєктів у Львові, який уже два рази вигравали, завдяки чому реалізували одну ідею в минулому році й маємо на черзі дві на цей рік. Нам допомагає «Екодія» та «Українська кліматична мережа», членами якої ми є. Інша підтримка – з-за кордону, переважно з Німеччини, Норвегії, Швеції через українські субгрант-організації.

Львів можна вважати одним із найпрогресивніших міст України в плані сортування та еко-руху. Чи плануєте ви виходити за рамки міста, розробляти франшизу?

Згідно з нашим статутом ми маємо право робити дочірні громадські організації. Однак проєкти під таким самим ім’ям у інших областях поки не плануємо. Вважаємо це непотрібним, оскільки ще не маємо потужних ресурсів і не «стоїмо на ногах» впевнено. Основний фокус нашої діяльності – це все ж таки Львів. Ми тут живемо, навчаємося і вбачаємо величезний потенціал у роботі тут.

Але ми також маємо декілька Всеукраїнських проєктів, зокрема в складі УКМ, ми працюємо над каталогом природоорієнтованих рішень, а також – з «Еколтавою». Насправді у нас багато контактів, часто навіть говорять, що Plato знають більше за межами Львова, ніж у самому місті. Я не можу з цим погодитись, але враховуючи те, що в складі нашої організації люди з громадського сектору, з великим досвідом як еко, так і молодіжного, соціального руху, то у нас дійсно багато знайомих по всій Україні. Тому наразі працюємо на благо Львова, над поширенням інформації, щоб вирівняти ситуацію.

Чи проводите ви еко-лікбези у Львові?

Більшість наших ідей зорієнтовані на місцевих жителів. Окрім природоорієнтованих рішень, ми намагаємося все пов’язувати із зеленою партисипацією: є проблема, є рішення, є громадський бюджет, як інструмент. Якщо народ не отримує фінансування на пряму, вони завжди можуть реалізувати своє бажання через місцеве самоврядування. Крім цього, ми проводимо зустрічі, квести, які називаємо «сафарі для громад», на яких спільно шукаємо проблеми і рішення для них.

Як привернути увагу людей до проблем навколишнього середовища?

Це, мабуть, найскладніше запитання, але я завжди відповідаю на нього досить просто: дотримуватися законодавства й проводити просвітництво. Без цих двох речей нічого не може бути. Навчати потрібно не тільки дітей, адже є дорослі люди, які досить скептично до всього ставляться і, здавалося б, їх ніщо не виправить. Тому потрібно розповідати, приводити приклади, аргументи. Після переїзду у Львів я працював у міській раді в комунальному підприємстві, яке займається впровадженням системи роздільного збору, будівництвом сміттєпереробного комплексу тощо. Пропрацювавши там півтора роки, я реально побачив результат: коли з’являються контейнери для органічних відходів і станція компостування, увесь скептицизм відходить. Культура змінюється і це добре. На тих людей, на яких це все не впливає, варто накладати штрафи – це досить чітко виправляє істину людини саме в екологічному напрямку.

Як ти вперше дізнався про сортування сміття і як сам почав сортувати?

Тема відходів почала активно фігурувати в моєму житті на 2 курсі університету, коли я писав курсову роботу про Макухівське сміттєзвалище поруч з Полтавою. Це дало перший поштовх, після якого я познайомився з ГО «Еколтава», де я працював 2 роки. Цей період став переломним для мене. Я потрапив у, так би мовити, період трансформації організації: мене возили на форуми, навчання, дозволяли робити все, що вважаю за потрібне в роботі. Так я і познайомився з темою відходів, почав розповідати лекції школам, бізнесам тощо. Потім я вирішив, що, якщо я розповідаю людям про сортування і закликаю їх до цього, то маю й сам це робити. Я вже був знайомий із сортуванням за кордоном, але перші потуги вдома все одно були досить складними, бо ти не до кінця розумієш, що і як. Були дивні відчуття, коли сусіди та знайомі не розуміли й не підтримували таких дій. Уже коли переїхав у Львів, це повністю стало нормою життя.

Завершуємо розмову традиційним питанням: з чого почати новачкам, щоб не відвернутися від сортування?

У першу чергу не потрібно себе обтяжувати і поспішати. Сортувати все й відразу, картати себе за якусь покупку чи пакет, який з’явився вдома після візиту друзів – марна справа. Це, звісно, теж треба пережити, але не варто різко сприймати. Почни з речей, які ти точно ідентифікуєш: скло, папір. Тоді можна переходити до пластику. Пробуй також вносити цю культуру в середовище, в якому живеш, щоб не сортувати самотужки. Це буде більш ефективно й не вдарить по самооцінці. А далі крок за кроком прийдеш до кращих результатів.

Колю, дуже дякую тобі за розмову та всій команді Plato за вашу діяльність. Класно, що все більше й більше молоді працюють на благо чистого та щасливого майбутнього нашої країни. Бажаю успіхів у подальшій роботі та реалізації всього задуманого!

Дякую і тобі, Аню! Радий був поспілкуватися. Нехай щастить!