Переробка й утилізація підгузків: все що потрібно знати

Більше 60 років тому з’явилися перші одноразові підгузки, які швидко заполонили світ завдяки своїй зручності та доступності. Однак з часом цей «винахід» перетворився на екологічну катастрофу, адже щодня тонни використаних підгузків потрапляють на сміттєзвалища, забруднюючи довкілля.
Що робити з такими відходами? Як утилізують підгузки і чи можливо їх переробити? З’ясовуємо все у нашій статті!
Чому підгузки небезпечні для середовища?
Згідно з дослідженнями британської жіночої екологічної організації Women’s Environmental Network, використані одноразові підгузки складають 2% від загальносвітового сміття та є третім за величиною джерелом твердих відходів на сміттєзвалищах (після газет та упаковки від продуктів).
Після того, як підгузки потрапляють на сміттєвий полігон, вони розкладаються століттями, виділяючи небезпечні речовини, які отруюють ґрунт та повітря. При горінні викинутих підгузників відбувається виділення токсичних сполук, зокрема канцерогенних і мутагенних діоксинів. А все завдяки їх складу, що включає в себе:
- зовнішній гідроізоляційний шар, який утримує рідину – це тонка поліетиленова плівка або нетканий матеріал;
- целюлозні шари, вибілені хлором;
- абсорбуючий шар із гранул поліакрилатів. Найчастіше з поліакрилатів використовується поліакрилат натрію, який був заборонений у 1985 році у виробництві жіночих тампонів через випадки виникнення синдрому токсичного шоку;
- внутрішній шар, який контактує безпосередньо зі шкірою дитини – це м’який матеріал, неткані полотна, які виготовлені з поліпропіленових і поліефірних волокон.
Згідно з дослідженнями, понад 136 кг деревини, 31 л нафти та 5788 л хлору потрібно використати для виготовлення одноразових підгузків для однієї дитини на рік [1]. Нафта використовується як сировина для поліетилену, який забезпечує водонепроникний зовнішній шар «памперсу». Для забезпечення цього шару в одному підгузку необхідна 1 склянка нафти – близько 236 мл.
Якщо припустити, що лише на одну дитину за весь період користування підгузками йде не менше 3000 штук, то за допомогою нескладних математичних дій можна визначити кількість використаної нафти, яка складає майже тонну, не враховуючи інші витрати у виробництві та доставці. Дорослі (зокрема люди після операцій, з обмеженими можливостями, старі люди) також користуються одноразовими підгузками, кількість яких досягає близько 5,5 мільйонів на день по всьому світу [4].
Окрім цього, використані підгузки також несуть небезпеку через вміст біоматеріалів (фекалій, крові), які можуть містити збудників інфекційних хвороб.
Чи існують повністю біорозкладні підгузки?
Ринок підгузків постійно розширюється, тому сьогодні, окрім традиційних одноразових, існує низка альтернативних видів:
- Багаторазові підгузки – виготовлені з текстилю та тканин штучного чи природного походження та мають шар, що утримує рідину.
- «Зелені» підгузки – частково піддаються біологічному розкладанню і містять незначну кількість пластику (у підкладці або наповнювачі), а також не містять хлору, ароматизаторів, барвників і латексу [2]. Один із представників цієї категорії – підгузки Eco by Naty, які на 80% складаються з продуктів рослинного походження.

- Гібридні підгузки – це щось середнє між багаторазовим та одноразовим підгузком. Такі «памперси», як правило, мають водонепроникний зовнішній шар та одноразові вставки. Це зменшує кількість відходів, оскільки на звалище потрапляють лише вкладиші. Прикладом таких підгузків є бренд GroVia. Компанія виготовляє вкладиші з матеріалів, які частково розкладаються та компостуються.
- Біорозкладні підгузки – виготовляються з повністю натуральних, органічних матеріалів, які розкладаються в природі за короткий період часу.
Останній варіант має чимало спірних питань, оскільки, як правило, біорозкладні матеріали утилізуються тільки за певних умов (відповідна вологість, температура тощо). Плюс до всього, виробники підгузків часто спекулюють на цій ниві, позиціонуючи свої товари як «еко», хоча насправді, вони такими не є. У свій час, ізраїльська компанія CapitalNano створила стартап Cine’al, ідея якого полягала у перетворенні медуз, тіло яких здатне утримувати до 90% рідини, на абсорбуючі споживчі товари, серед яких підгузки, тампони, паперові рушники та бинти. Цей матеріал отримав назву Hydromash та міг розкладатися за 30 днів [3]. Важливо те, що медузи, згідно з даними вчених, завдають значну шкоди водній біоті, адже через підвищення температури моря та його забруднення, популяції медуз ростуть шаленими темпами. Американський біолог Ліза-Енн Гершвін навіть написала книгу на цю тему «Ужалений: про розквіт медуз і майбутнє океану», в якій вона розповідає:
«Що ви подумаєте, якщо я надам вам підтвердження того, що медузи витіснили й замінили пінгвінів в Антарктиці? Що медузи здатні знищити рибальство, перемогти тунця і рибу-меч? Взяти змором самих китів? Чи повірите ви мені?».
З цього приводу висловився також і президент ізраїльської компанії CapitalNano: «У морі є дуже багато медуз, а на звалищах – занадто багато памперсів. Cine’al може вирішити обидва питання!». Однак, остання інформація про Cine’al датується 2014 роком, і є сумніви, що продукт все ж таки не вийшов на ринок.
Як утилізують одноразові підгузки?
На жаль, одноразові синтетичні підгузки на сьогодні є домінуючими на ринку. Враховуючи ту потенційну шкоду, яку вони завдають довкіллю, фахівці розробили низку технологічних рішень для максимізації переробки підгузок та повторного використання матеріалів, з яких їх виготовлено.
Велика Британія і Канада
Заводи у Великій Британії та Канаді перетворюють гігієнічні відходи на будівельні матеріали, здебільшого – на черепицю. Knowaste, канадська компанія з переробки вторсировини, розпочала переробку 36 000 тонн підгузків на першому заводі у Великобританії, який відкрився в Вест-Бромвічі, приблизно в 165 км від Лондона. Вироби з такої сировини є значно дешевшими, ніж первинні аналоги, однак не поступаються за якістю. «Купуйте підгузки заради даху над головою» – саме так звучить слоган канадської компанії Knowaste, яка виготовляє пластикову черепицю не лише у сусідніх країнах, а і в себе вдома.


Мексика
Ця країна вирізняється оригінальністю, оскільки мексиканці використовують внутрішній шар підгузків для вирощування грибів. Дослідники з Автономного столичного університету в Ацкапоцалько знезаражують сировину спеціальним паром, який вбиває будь-які хвороботворні мікроорганізми. Після цього матеріал утрамбовують у мішки, куди потім вставляють грибний міцелій і залишають у спеціальному середовищі з певною температурою та вологістю. Вирощені на перероблених відходах гриби абсолютно не відрізняються від звичайних – вони такі ж смачні та корисні.
Німеччина
Як і багато інших країн центральної та західної Європи, німці перетворюють використані підгузки у високоякісну електроенергію та тепло. Здебільшого цим займається компанія «Дуальна система Німеччини» (DSD), проект «Зелена точка» та інші місцеві компанії або житлово-комунальне господарство. Люди викидають підгузки у спеціальні чорні контейнери, які призначені для залишкового сміття – Restmüll. Також сміттєспалювальні заводи підписують контракти з геріатричними пансіонатами та дитячими будинками, щоб забирати гігієнічні відходи, а не залишати їх гнити на полігонах. Детальніше про переробку відходів у Німечинні читайте тут.

Шотландія
За підтримки держави у країні було побудовано завод Knowaste, на якому успішно перероблять всі одноразові засоби гігієни, зокрема й підгузки, на пластик і целюлозу. З отриманого матеріалу виготовляють садовий інвентар та різноманітні будівельні матеріали. Передбачається, що до 2025 року завод буде переробляти 70% викинутих «памперсів».
Що робити Україні?
На даний момент у нашій країні немає практики нормальної утилізації підгузок. У 2019 році була спроба запустити стартап у Запоріжжі, який би передбачав переробку та повторне використання деяких складових підгузків, зокрема целюлози, нафтової сировини, а також нетканого матеріалу – спанбонду. По суті, того ж пластику, який при правильній переробці відділяється від гідрогелю та йде на виробництво гнучкої черепиці й інших будівельних матеріалів. Гідрогель у свою чергу компостувався б разом з органікою з додаванням спеціальних бактерій для отримання біогазу, яким планувалося забезпечити фермерський комплекс.
Наразі невідомо, коли з’явиться такий завод у нашій країні і чи з’явиться він взагалі. Але несприяння держави не означає бездіяльність суспільства. Ми з вами вже це показали на прикладі сортування сміття. Хто хоче, той завжди шукає вихід.
Підгузки бренду Eco by Naty безпечні для дитини і є більш дружніми до навколишнього середовища, ніж звичайні аналоги на ринку. Не містять парфумерії, хлору, латексу, барвників, фталатів і діоксинів. Виготовлені з натуральних матеріалів. Розмір 1 (2-5 кг), в упаковці 25 штук.
Використані джерела:
- https://pswordpress-production.s3.amazonaws.com/2018/06/Eco-Friendly-Diapers-Current-Market-Outlook.pdf
- https://www.healthline.com/health-news/israeli-team-turns-jellyfish-into-diapers-041414#1
- www.dufferinresearch.com
- www.researchgate.net
Коментарі
Дякую за статтю
Дякуємо за коментар. Сподіваємось, що стаття стала для вас корисною